Нижче представлене враження після року вживання мухомора червоного від однієї з учасниць спільноти🍄
Саша, 23 роки
Звернула увагу на мікродозинг і мухомор завдяки знайомим, які мали з цим діло. Почала вживати з цікавості, не мала конкретних очікувань від мухомомору.
Протягом цього періоду це був переважно мухомор червоний, без чіткого курсу на місяць чи два, скоріше з перервами у декілька днів чи тиждень час від часу. Раз на два-три місяці переходила на мухомор пантерний на 2-3 тижні. Прийом червоного починала з 0,5 грамів на день зранку, через пару місяців підвищила до 1 граму переважно зранку, іноді перед сном.
До мікродозування моїм звичним станом була постійна тривожність, настільки глибока, що це навіть здавалося моєю «нормою». Як наслідок – сумніви, соромʼязливіть, невпевненість і страхи супроводжували мене роками, можна сказати, що я вважала це частиною своєї особистості, інакше сприймати дійсність не виходило. Я і не усвідомлювала тоді, як же це мені заважає.
Почавши вживати мухомор у мене був єдиний запит – «хай стане краще», не просто ж так до нього всі звертаються 🙂
Через пару місяців курсу несподівано усвідомила, що перестала себе накручувати і перевантажувати тривожними думками, що було так мені властиво! Це просто пішло з мого розуму, звільнивши місце для нового. Саморефлексія і відсутність тривоги дали змогу нарешті відчепитися від себе і жити в задоволення без деструктивних роздумів. Стало більше впевненості, любові до себе і спокою. Наче стала своєю кращою версією без зайвого. Разом зі змінами внутрішніми, змінилися і обставини навколо мене, в життя підтягнулися події відповідні до оновленої мене)
Дуже задоволена такими наслідками, звісно бувають дні сповнені так званих негативних емоцій, але якщо раніше я відчувала тривогу чи сум на 100%, то зараз це 10%, які я можу контролювати і не піддаватися їх руйнівному впливу.
